Кандидат у народні депутати Богдан Андрійцев: «Єдина гарантія – моя совість»

Через кілька днів відбудуться вибори до Верховної Ради. А зараз у розпалі передвиборча кампанія. Кандидати в депутати заполонили всі біл-борди Вознесенська, агітатори роздають листівки й намагаються схилити виборців на сторону того чи іншого кандидата. На це витрачаються величезні гроші. Ми це вже бачили багато разів. Але в більшості випадків одразу й не згадаємо, що доброго зробили для Вознесенська колись обрані нами народні депутати. Щоб так не сталося й цього разу, потрібно розібратися, хто та що пропонує й чи вартий він нашої довіри. Для цього ми поговорили з одним із кандидатів у народні депутати Богданом Андрійцевим.

Що вас пов’язує з Миколаївщиною та 131-м виборчим округом?
- Я жив тут, у Вознесенську до сімнадцяти років. Коли мені було півтора року, мої батьки переїхали сюди за розподілом на роботу на шкірзавод. Навчався у школі №8, з відзнакою її закінчив. Вознесенськ – це рідне місто для мене.

Чому ви вирішили балотуватися в депутати?
- Відчув і зрозумів, що маю знання, досвід, правильні цінності, бачення майбутнього, які можуть бути корисними місцю, яке так багато для мене значить.

Чим ви займаєтеся та як це може бути корисно для нашого округу?
- У мене чимало економічних та соціальних проектів. Я займаюся інвестиціями, новаторськими та складними для українського середовища проектами, нерухомістю, стартапами. Думаю, вам варто прочитати мою автобіографію на виборчій дільниці або в інтернеті за QR-кодом.

У виборчих перегонах бере участь багато кандидатів. Чим ви відрізняєтеся від інших?
- З точки зору виборців - нічим. «Кандидатів у депутати всі ненавидять навіть більше, ніж самих депутатів», - так сказав один із найкращих юристів України. А якщо серйозно, то я не збираюся заробляти гроші депутатським мандатом, мені це не цікаво. Я просто запропонував себе для ефективного представництва регіону у Верховній Раді. Хороші справи і уважність до людей - єдині достоїнства, які мають бути у справжнього представника регіону в парламенті.

Кажуть, що для участі у виборах потрібно багато грошей. Хто фінансує вашу кампанію?
- Так, політпрофі й досвідчені депутати казали мені, що для обрання народним депутатом потрібні великі гроші (0,5-1,5 млн дол.) Але тоді їх треба буде «відбивати» й повертати тим, хто позичив і хоче мати «свого» депутата у Верховній Раді. Так працює система. Але я не хочу ставати її частиною, а прагну змінити її.

Із своїх проектів я також вирішив не виймати гроші, бо спостеріг, що в голові теж вмикається логіка повернення й окупності. Та й не зміг би зробити це швидко, бо зараз для бізнесу складні часи, як і в кожного в нашій країні. Довелося вирішувати складну психологічну головоломку з елементами зміни свідомості.

У підсумку виявилося, що для того, щоб донести свої думки, ідеї, позицію, не потрібні великі гроші. Мають бути інтелект, комунікабельність, відкритість до можливостей. Необхідні друзі, які можуть компетентно безкоштовно порадити, допомогти, бо впевнені у щирості моїх намірів; сім‘я, яка дозволила використати трішки грошей із сімейного бюджету для суспільного блага (на друк статей у газетах, візитівок, оплату бензину й відрядження по округу); громада, яка не сприйматиме тебе як інопланетянина.

Я частково використовую особисті гроші, іншу частину вносять на виборчий рахунок в Ощадбанку небайдужі люди, яким близькі мої цінності, ідеї. Думаю, що вартість моєї кампанії не перевищить 150 000 грн разом із заставою при реєстрації 42 000 грн. Але якщо на рахунок гроші не надійдуть, то і цей бюджет зменшиться суттєво. Ось така математика цієї справи.

Які пріоритети будуть у вашій роботі, якщо вас оберуть народним депутатом?
- Дороги. Але це комплексна проблема. Щоб зробити їх нормальними, доведеться докласти багатьох зусиль і попутно здійснити багато корисних справ для регіону.

Виборці б дуже хотіли, щоб обраний народний депутат приділяв достатньо уваги проблемам округу. Як ви плануєте це робити й на чому зосередитеся?
- Створю систему взаємоінформування, спілкування з виборцями. Це не складно, якщо ти справді хочеш зробити колективне зусилля й використати для розвитку регіону всі наявні можливості, зокрема енергію, ініціативність людей громади, без яких трансформація середовища неможлива. Хоча, можливо, ніяка система не потрібна: досить бути людяним і мати глибокий намір допомагати людям як тільки можна.

Кандидати в депутати багато обіцяють. Де гарантія того, що ви виконаєте свої обіцянки?
- Немає гарантій. І бути не може. Бо на цьому шляху неймовірна кількість ризиків. Той, хто дає вам такі гарантії, або бреше, або дурень. Єдина гарантія – моя совість.